Дидактичний матеріал за творчістю К. Д. Ушинського (10 – 11 клас)
1.
Дати заголовок поданому уривку. Які різновиди речень переважають у тексті – прості чи складні? Визначити будову першого речення.
… Мова, звичайно, є одним з наймогутніших вихователів людини; але вона не може замінити собою знань, набутих безпосередньо із спостережень і досвіду. Правда, мова прискорює й полегшує набуття таких знань; але вона може й перешкодити йому, якщо увага людини надто рано і переважно була звернена не на зміст, а на форму думки та й до того ж ще думки чужої… Не вміти добре висловлювати свої думки – недолік; але не мати самостійних думок – значно більший; самостійні ж думки випливають тільки з тих знань, що набуваються самостійно. Хто не віддасть переваги людині, яка збагачена фактичними відомостями і мислить самостійно й правильно, хоч і висловлюється із зусиллям, перед людиною, в якої здатність говорити про все чужими фразами, хоч би й запозиченими навіть у найкращих класичних письменників, значно переросла й кількість знань, і глибину мислення?
2. Прочитати текст, визначити до якого стилю він належить. Пояснити розділові знаки в тексті. Розібрати за будовою виділені слова.
… Вільна праця потрібна людині сама по собі, для розвитку й підтримання в ній почуття людської гідності…
… Я тільки який-небудь стан полишає працю – чи то буде наука, торгівля, державна посада, військова чи громадська – він починає швидко втрачати силу, моральність, а зрештою, і самий вплив: починає швидко вироджуватися і поступається місцем іншому, в середовище якого переходить разом з працею і енергія, і моральність, і щастя.
Матеріальні плоди праці становлять людський здобуток; але тільки внутрішня, духовна, животворна сила праці є джерелом людської гідності, а разом з тим і моральності, і щастя. Цей животворний вплив має тільки особиста праця на того, хто працює.
3. За поданим початком продовжити думку автора своїми роздумами. Пояснити вживання розділових знаків.
Те, чому ми звикли в дитинстві дивуватися і співчувати, залишає в ньому глибокі сліди, і не для однієї людини улюблений герой дитинства став потім невидимим і часом неусвідомленим керівником життя.
4. Прочитати текст. Замислитись над змістом прочитаного. Визначити стиль тексту й тип мовлення. Зробити (усно) пунктуаційний аналіз.
В огні,що оживляє юність, відливається характер людини. Ось чому не слід ні гасити цього вогню, ні боятися його, ні дивитися на нього як на щось небезпечне для суспільства, ні обмежувати його вільного горіння, а тільки турбуватися про те, щоб матеріал, який у цей час вливається в душу юності, був гарної якості.
5. Переписати, поставити розділові знаки і обґрунтувати правильний їх вибір. (Текст подано без вилучення розділових знаків). Зробити синтаксичний розбір першого речення.
Мова – найважливіший, найбагатший і найміцніший зв'язок, що з’єднує віджилі, живущі та майбутні покоління в одне велике, історичне ціле. Вона не тільки виявляє собою життєвість народу, а є якраз саме цим життям. Коли зникає народна мова, - народу немає більше. Ось чому, наприклад, наші західні брати, витерпівши всі можливі насильства від іноплемінників, коли це насильство, нарешті, торкнулося мови, зрозуміли, що йдеться тепер уже про життя чи смерть самого народу.
6. Прокоментувати погляди К. Ушинського на речі, про які говориться в тексті. Зробити синтаксичний розбір кожного речення.
Відберіть у народу все – і він усе може повернути; але відберіть мову, і він ніколи більше вже не створить її; нову батьківщину може створити народ, але мови – ніколи: вимерла мова в устах – вимер і народ. Та якщо людська душа здригається перед убивством однієї недовговічної людини, то що ж повинна б почувати вона, зазіхаючи на життя багатовікової історичної особистості народу – цього найбільшого з усіх створінь божих на землі?
7. Списати, визначити види підрядних речень. Зробити синтаксичний розбір першого речення.
Будучи найповнішим і найвірнішим літописом всього народу, мова в той же час є найбільшим народним наставником, який навчав народ тоді, коли не було ще ні книг, ні шкіл, і продовжує навчати його до кінця народної історії. Засвоюючи рідну мову легко й без великих зусиль, кожне нове покоління засвоює в той же час плоди думки й почуття тисячі поколінь, що передували йому й давно вже зотліли в рідній землі або жили, можливо, не на берегах Рейну і Дніпра, а де-небудь біля підніжжя Гімалаїв.
8. За поданим початком скласти усний твір-роздум.
Праця – єдине доступне людині на землі і єдине гідне її щастя.
9. Прочитати речення. Передати своє розуміння його змісту. Зробити синтаксичний розбір.
… Виховання, якщо воно бажає щастя людині, повинне виховувати її не для щастя, а готувати до праці життя.
10. Переписати текст. Пояснити уживання розділових знаків. Розкрити значення виділених словосполучень .
Привчивши дитину входити в душевний стан інших людей, ставити себе на місце скривдженого й відчувати те, що він має відчувати, - означає дати дитині всю розумову можливість бути завжди справедливою.
11. Прочитати текст. Визначити, до якого стилю він належить. Назвати характерні ознаки цього стилю.
Мова народу – кращий, що ніколи не в’яне й вічно знову розпускається, цвіт усього його духовного життя, яке починається далеко за межами історії. У мові одухотворяється весь народ і вся його батьківщина; в ній втілюється творчою силою народного духу в думку, в картину і звук, небо вітчизни, її повітря, її фізичні явища, її клімат, її поля, гори й долини, її ліси й ріки, її бурі й грози – весь той глибокий, повний думки й почуття, голос рідної природи, який лунає так гучно в любові до людини, до її іноді суворої пісні, в рідних мелодіях, в устах народних поетів. Проте в світлих, прозорих глибинах народної мови відбивається не тільки природа рідної країни, а й уся історія духовного життя народу. Покоління народу проходять одне за одним але результати життя кожного покоління залишаються в мові – в спадщину потомкам.
