Як не любить мою
Новгород-Сіверщину милу,
Її красу, чарівну і п’янку,
Її Десну, оспівану у піснях,
Й воду її, чарівну, гомінку,
Яка свої дзвінкі, блакитні хвилі
Несе до сивого Дніпра!...
Як не любить тебе,
моє привілля миле,
Коли навкруг така краса!..
Ти прибрана у пишні кетяги калини,
І соловей веселий прославля
Твої поля, ліси, долини
Й невтомну працю трударя.
Витає над тобою древній дух Бояна,
Що князя Ігоря у «Слові…» оспівав.
Ніколи не забуть нам Богуна Івана,
Що разом із Хмельницьким
волю здобував.
Тут Карл ХІІ наполягав нестерпно,
Тут у громадянську мужньо бивсь Черняк,
У Велику вітчизняну Комоса й Майстренко
Геройством славились в боях.
Але не тільки в боротьбі священній
Новгород-Сіверщина знана у віках.
Вона дала людей талановитих і натхненних,
Які прославили її в своїх трудах.
У древніх стінах монастирських
Друкарню Баранович заснував.
Пантелеймон Куліш мистецьким словом
Народ наш український прославляв.
Євген Вахтангов був актором й режисером
Театру, що в Новгород-Сіверському існував.
Навчавсь також тут і Ушинський.
Він педагогом знаменитим став.
Відомий всім хірург Буяльський
У нас ази науки здобував
Тут жив і ріс відомий всім Кибальчич,
Який макет ракети змоделював.
Усі твої сини і дочки працьовиті
Свій край прославляють трудом.
Любов до батьківщини, найпрекраснішої в світі,
Нащадкам у спадок ми передамо.
Тож будемо тебе, наш древній краю,
Оберігать, любить і величать,
Бо ти – усе наше єство, земний наш раю…
Новгород-Сіверщино! Вічно жить тобі і процвітать!
