Письменники доби Ренесансу: Павло Русин, Себастьян Кленович.
5.
Бароко
Бароко - це стиль в архітектурі і мистецтві ХVІІІ ст., для якого характерна підкреслена урочистість, декоративність. Метою є справити враження, викликати зворушення.
Ознаки бароко:
- Центральне місце відводиться Богові;
- Релігійне забарвлення;
- Динамізм;
- Гіперболізація;
- Метафоричність мови;
- Спроба поєднати античність з християнством;
- Пристрасть до сміливих комбінацій, чудернацького, незвичного.
Представники доби бароко: І. Вишенський, М. Смотрицький, І. Величковський.
6.
Класицизм
Класицизм - це художній стиль й естетичний напрям, який розвивався в ХVІІ ст. у Франції і різною мірою охопив європейські літератури ХVІІІ - першої третини ХІХ ст.
Ознаки класицизму:
- Поділ персонажів на позитивних і негативних;
- Одновимірність характеру;
- Правило трьох єдностей;
- Сюжет розгортається лінійно, практикуються концентричні сюжети.
7.
Сентименталізм
Сентименталізм - це один із літературних напрямів другої половини ХVІІІ - початку ХІХ ст. у країнах Європи, що виник як заперечення раціоналізму класицистів у добу Просвітництва.
Герой сентименталізму:
- Проста людина з народу;
- Надзвичайно чуттєвий та вразливий;
- Знаходить гармонію у спілкуванні з людиною.
Ідеї сентименталізму:
- Захист права людини на приватне життя незалежно від станової приналежності.
- Духовний світ почуттів селянина, міщанина багатший за світ представників дворянства.
Сементалізм в українській літературі: І. Котляревський "Енеїда", Г. Квітка-Основ'яненко "Маруся".
8.
Романтизм
Романтизм - це художній метод у літературі і мистецтві першої половини ХІХ ст., його суть полягає у тому, що реальній дійсності, яка не задовольняє митця, протиставляються картини життя бажаного, витвореного мрією.
Ознаки романтизму:
- Виняткові характери у виняткових обставинах;
- Ліризм;
- Фантастика;
- Увага до історичного минулого;
- Звернення до фольклору.
Романтизм в українській літературі: Євген Гребінка ("Сонце та Хмари"), Микола Костомаров, Віктор Забіла.
9.
Реалізм
Реалізм - це мистецький напрям ХІХ ст., що зображував типові характери в типових обставинах, прагнучи до глибокого й панорамного змалювання життя в його закономірностях і суперечностях.
Ознаки реалізму:
- Соціальна зумовленість життя людини;
- Змалювання згубного впливу антигуманного світу на вчинки і долю людини;
- Історизм у відтворенні явищ дійсності;
- Гуманізм, співчуття і протест проти всіх форм соціального і духовного поневолення.
10.
Натуралізм
Натуралізм - це літературний напрям, що виник у Франції в 70-ті роки ХІХ ст. і поширився в Європі та США. Виник як реакція на вичерпність форм реалізму і його принцип соціальної зумовленості людського характеру.
Ознаки натуралізму:
- Тлумачення особи біологічними, спадковими рисами то соціально-моральним середовищем.
- Буття героїв у світлі досягнень науки.
Натуралізм в українській літературі: Іван Франко "Ріпник", "Борислав сміється".
11.
Модернізм
Модернізм - це комплекс літературно-мистецьких напрямів, що виникли наприкінці ХІХ ст. як заперечення натуралізму в художній дійсності, як спростування заангажованості митця.
Імпресіонізм - це напрям у мистецтві й літературі середини ХІХ - поч. ХХ ст., представники якого намагалися відтворити навколишній світ у всій його змінюваності й рухливості, а також показати найтонші відтінки настрою, почуттів людини.
Ознаки імпресіонізму:
- Тонкий психологізм змалювання персонажів;
- Прагнення відтворити найтонші відтінки настрою;
- Прагнення схопити миттєві враження;
- Тяжіння до лаконізму прози, її ритмічності;
- Багатство відтінків у змалюванні дійсності;
- Посилена увага до кольорів, звуків і яскравих художніх деталей.
Імпресіонізм в українській літературі: Михайло Коцюбинський "Цвіт яблуні", "Intermezzo", М. Хвильовий, С. Васильченко "Талант".
11.2
Експресіонізм
Експресіонізм - це літературно-мистецький стильовий напрям модернізму, що оформився в Німеччині на початку ХХ ст., передусім у малярському середовищі, проіснувавши до 30-х років.
Ознаки експресіонізму:
- Відображення загостреного суб'єктивного світобачення через гіпертрофоване авторське "Я", напругу його переживань та емоцій;
- "Нервова" емоційність;
- Ірраціональність;
- Фрагментарність;
- Плакатність;
- Позбавлення прикрас;
- Схильність до контрастування барв;
- Гротескність;
- Гіперболізація;
- Використання символів;
- Відчуття повсякденного болю;
- Страх за майбутнє людини.
Експресіонізм в українській літературі: В. Стефаник "Камінний хрест", М. Куліш, О. Турянський.
11.3
Неоромантизм
Неоромантизм - це напрям кінця ХІХ - поч. ХХ ст., вид модернізму, який зародився у Франції і генетично пов'язаний із романтизмом.
Ознаки неоромантизму:
- Прагнення поєднати ідеал з дійсністю;
- Виразність суспільних ідеалів;
- Прагнення до визволення особистості;
- Виняткова й активна особистість може підняти до свого рівня інших;
- Гострий конфлікт між добром і злом, правдою і кривдою;
- Привернення уваги до чуттєвої сфери людини;
- Піднесення постаті самотнього визначного героя.
Неоромантизм в українській літературі: Леся Українка "Лісова пісня", О. Кобилянська "Земля", "Битва", М. Коцюбинський "Тіні забутих предків".
11.4
Неореалізм
Неореалізм - це стильова течія, що виявила себе на межі ХІХ - ХХ століть і характеризувалася документальною достовірністю, філософсько-аналітичним заглибленням у дійсність і ліричною стихією.
Героями неореалістичних творів є люди звичайні, проте з багатим внутрішнім світом; об'єктом зображення є не стільки вчинки, як відчуття і роздуми персонажів.
Неореалізм в українській літературі: В. Винниченко "Момент", В. Підмогильний, Григорій Тютюнник.
11.5
Неокласицизм
Неокласицизм (від гр. neos — молодий та лат. classicus — зразковий) — течія в літературі й мистецтві, що з’явилася значно пізніше занепаду класицизму як літературного напряму і знайшла свій вияв у використанні античних тем та сюжетів, міфологічних образів і мотивів, проголошенні гасел «чистого» мистецтва та культу позбавленої суспільного змісту художньої форми, в оспівуванні земних насолод. Неокласицизм виник у західноєвропейській літературі в середині ХІХ ст.
Ознаки неокласицизму:
- Повернення до вічних законів мистецтва;
- Орієнтація на кращі здобутки античності;
- Інтелектуалізм;
- Естетизм;
- Використання зразків античної культури і культури епохи Відродження;
- Гармонія між розумом і почуттями;
- Аристократизм духу;
- Несприйняття радянської дійсності (комуністичної ідеології - всього, що призвело до падіння рівня духовності).
Принцип неокласиків: «На теми, що нові, античний вірш складаймо».
Характерні жанри: сонет, олександрина, терцина, октава, рондо тощо.
Неокласицизм в українській літературі: "П'ятірне гроно" неокласиків - М. Драй-Хмара, М. Зеров, Освальд Бургардт (Юрій Клен), П. Филипович, М. Рильський. Поети «празької школи».
11.6
Символізм
Символізм - це стильова течія модернізму, головним художнім засобом якої є символ як спосіб вираження незбагненої суті явищ життя та індивідуальних уявлень митця. Засновником символізму вважається Шарль Бодлер.
Ознаки символізму:
- Заміна думок, понять відповідними знаками - символами, що мають прихований зміст;
- Бунт проти консервативної народної моралі;
- Естетство (захоплення витонченою поетичною формою й недооцінка змісту);
- Культ екзотичних і заборонених тем;
- Увага до позасвідомого з метою вирватися за межі повсякденного.
Символізм в українській літературі: П. Тичина, М. Вороний, О. Кобилянська
11.7
Футуризм
Футуризм - це одна з течій у літературі. Основоположник — італійський письменник Марінетті, що в 1909 році опублікував «Перший маніфест футуризму», де закликав звільнитися від літератури минулого і створити «динамічну літературу майбутнього», що буде оспівувати замість людини техніку та машини.
Ознаки футуризму:
- «Ліквідація мистецтва є наше мистецтво»;
- «Набутки розуму, а не душі та серця»;
- Заперечення реалізму;
- Відкидання класичної спадщини;
- Руйнування норм морфології і синтаксису;
- Звуконаслідування;
- Використання образів-символів;
- Анархізм, нехтування існуючими нормами моралі, егоцентризм.
Футуризм в українській літературі: М. Семенко, Я. Савченко, В. Поліщук.
11.8
Екзистенціалізм
Екзистенціалізм (від лат. exsistentia — існування) — модерністська течія в літературі, що оформилась на початку 40-х років ХХ ст. і найвиразніше виявила себе у творчості Ж.-П. Сартра, А. Камю.
Характерні ознаки екзистенціалізму:
- Песимізм.
- Заперечення раціонального пізнання.
- Твердження інтуїтивного розуміння реальності.
- Людське існування (екзистенція) виявляється через турботу, страх, рішучість, совість.
- Людина осягає екзистенцію в граничних ситуаціях (боротьба, страждання, смерть).
Екзистенціалізм в українській літературі: В. Підмогильний
12.
Соціалістичний реалізм (соцреалізм) — організований за чіткою програмою літературний метод, який передбачав оспівування комуністичної партії і її провідної ролі в житті народу, у будь-яких сферах.
Характерні ознаки соцреалізму:
- Ідеалізація людини як носія кращих моральних якостей, вихованих соціалістичною системою;
- Піднесення борця, будівника нового суспільства;
- Зображення художньої дійсності прикрашеною;
- Конфлікт полягав у боротьбі проти чужих ідей, за ідеологічну спільність та однодумство.
Соцреалізм в українській літературі: О. Довженко
13.
Постмодернізм
Постмодернізм (від фр. post — після + modernisme) — загальна назва літературно-мистецьких течій кінця ХХ — початку ХХІ ст.
Характерні ознаки постмодернізму:
- Гра зі словом;
- Інтертекстуальність (приховане та явне використання чужих текстів);
- Зміщення часу і простору;
- Багатозначність;
- Парадоксальність;
- Карнавальність;
- Іронічність;
- «Віртуальний історизм».
Постмодернізм в українській літературі: Ю. Андрухович, О. Ірванець, В. Неборак, С. Жадан, І. Малкович, О. Забужко.
