Психологічні типи темпераменту. Особливості виховного підходу до дітей з різними типами темпераменту.

Усі діти різні, і кожна дитина - індивідуальність. Ми, дорослі, повинні завжди пам`ятати про це і приймати своє маля таким, яким воно є, не намагаючись нав`язати йому якості, не властиві його натурі. Адже навіть у природі кожна пора року має свій характер. І хоч як би нам хотілося взимку весняного тепла, але передчасну відлигу в уже варто бажати, щоб дитина - непосида завжди поводилася тихо?

Своєрідність кожної дитини та її характер прямо пов`язані з темпераментом

Поняття «темперамент» належить Гіппократові й означає (у перекладі з латини temperamentum - належне співвідношення частин) характеристику індивіда у вимірі динамічних особливостей його психічної діяльності (темпу, ритму, інтенсивності психічних процесів і станів). Основні складники темпераменту - загальна активність індивіда. Його моторика ( рухові вияви) й емоційність.

У зв`язку з майбутнім навчанням дітей у школі батьків особливо хвилює запитання про генетично закріплені властивості психіки дитини.

Розрізняють чотири типи темпераменту: сангвінік, флегматик, меланхолік, холерик

САНГВІНІК

Сангвініком, називають людину активну, яка швидко відгукується на навколишні події, прагне частої зміни вражень, порівняно легко переживає неприємності й невдачі. Сангвінік завжди товариський, залюбки знайомиться з новими людьми й охоче береться відразу за кілька справ. Іноді дуже різних. Йому властиві гнучкість розуму, енергійні виразні рухи, швидкий темп мовлення.
Як правило, такий малюк на перший погляд легковажний, несерйозний, швидкий у рухах.
Сангвініки - це діти , які "сміються зі сльозами на очах". Вони швидко відволікаються від ігор та інших справ, не можуть бути довго зосередженими на чому-небудь. Бути «непостійним» - не вада, а властивість цього темпераменту в дітей дошкільного віку. Вихователі в дитячих садках називають таких дітей неуважними, легковажними. Але хочемо все - таки втішити батьків тим, що діти, які мають цей темперамент є скрізь загальними улюбленцями. Адже вони дуже безпосередні, і це привертає до них серця людей.

·         На заняттях у дитячому садку й на уроках у школах сангвінікові краще сидіти за першою партою;

·         підвищенню працездатності сприяє часта зміна діяльності;

·         розрідити невгамовну енергію допоможе фізична культура: хлопчикам корисні спортивні секції з перевагою командних ігор ( футбол, хокей), дівчаткам - танці, гімнастика;

·         в ігрових матеріалах мають бути ті, які вимагають посидючості та уваги, як - от настільні ігри ( лото, доміно, пазли, мозаїка).

ФЛЕГМАТИК

Флегматиком називають дитину активну, спокійну і незворушну. Вона здатна на глибокі почуття, але її емоції рідко помітні оточенню. Така дитина не вирізняється товариськістю, але прихильності її міцні й тривалі. Матеріал учить ґрунтовно й запам`ятовує надовго. Флегматик вирізняється спокійним, неквапливим мовленням.
Часто зустрічається упередження проти флегматичного темпераменту. Батьки, буває, ображаються, якщо лікар або педагог каже, що їхня дитина - флегматик.
Це забобон! Звичайно, як у кожного темпераменту, тут свої мінуси. Але до них потрібно ставитися розважливо. У вихованні флегматика потрібна гнучкість: його не варто занадто рано відправляти спати, так само не слід змушувати довго спати вдень. Для нього добре, коли він не надто тепло вдягнений і вкритий. Час від часу потрібно гратися з малям у рухливі ігри. Не тільки для дитини - флегматика, але й для дорослого - флегматика альфа і омега виховання й самовиховання - пробуджувати інтереси і поширювати їх на всі галузі життя.

·         Не можна бути категоричним і владним у спілкуванні з флегматиком, не можна лаяти його за повільність;

·         достатню увагу слід звертати на спілкування його з однолітками (флегматик важко сходиться з людьми);

·         формуванню особистості такої дитини допоможуть посильна праця, самообслуговування і, як наслідок, самостійність;

·         в ігрових матеріалах мають бути й ті, які вимагають рухливості і сприяють виробленню спритності рухів ( м`ячі, кеглі, велосипеди, скакалки).

МЕЛАНХОЛІК

Меланхоліком називають вразливу дитину. Яка, проте, зовні слабко реагує на події, зі стриманими рухами й приглушеним мовленням. Її настрій може змінюватися через дуже незначні причини. Вона болісно чутлива, має низьку працездатність, тому швидко втомлюється.
Діти - меланхоліки люблять темні. Затишні місця для самоти й роздумів. Таке маля можна раптом виявити під софою, між шафою і дверима, іноді навіть у шафі. У його діях багато таємничого. Ці явища випливають із багатого, особливого внутрішнього світу меланхоліка. У своїх фантазіях меланхоліки часто відводять собі велику роль: то вони принци (принцеси). То злидарі. То герої. Коли такі діти не граються, вони найчастіше бувають сумними, не в гуморі. Часто хлопчики цього темпераменту є розважливими й поводяться, як дорослі. Вони полюбляють слухати казки , читати сумні історії. Їм властивий раптовий перехід від смутку до веселощів. Вони можуть бути відкритими й щирими, але все - таки нерідко замикаються в собі. Для меланхоліків характерні шкідливі звички: смоктання пальця, обгризання - нігтів тощо. Воля в меланхоліків слабка. Засинають вони довго, важко, бо в ліжку люблять порозмірковувати й повигадувати різні історії (уголос або подумки).
Меланхоліки - ніжні діти. Що вимагають багато батьківської турботи й розуміння.
Дбайливість і увага потрібні їм як хліб. Увечері вони мають відходити до сну з радісними гармонійними думками та почуттями.

·         Слід заохочувати будь - яку активність меланхоліка;

·         важливим для такої дитини є чіткий і зручний режим, постійний ритм її діяльності;

·         корисні для таких дітей трудові доручення, здорові фізичні рухи, заняття евритмією (взаємодія рухів, музики і духовного стану).

ХОЛЕРИК

Холериком називають дитину енергійну, здатну займатися справою з особливою пристрастю. Говорить вона голосно, різко, часто з вигуками, легко збуджується. Її інтереси доволі постійні. Холерик не губиться в разі виникнення труднощів, завзято їх долає. Навчальний матеріал запам`ятовує легко, пам`ятає довго.
Діти - холерики це так звані «бунтівні» малята, їх часто можна бачити в гніві. Вони знають, чого хочуть, і завжди прагнуть будь - якими (хай навіть незадоволеними) способами досягти своєї мети. Діти цього темпераменту зустрічаються не так уже й часто, може, на щастя. Обмірковувати, планувати холерики не вміють і часто невдачі викликають у них такий гнів. що вони не тямлять себе. Однак наступного дня такі діти можуть бути тихими й слухняними. У дошкільному віці вони хочуть тримати себе в руках, але в них це не виходить, бо ще не дозріла сила, яка стримує й скеровує волю. Вони очікують від дорослих розуміння. Душа дитини, а тим більше холерика, не витримує глузувань та іронії. І навпаки, делікатний гумор вони сприймають із вдячністю.

·         Наберіться терпіння, не втрачайте володіння собою, виявляйте максимум спокою і холоднокровності;

·         створюйте умови для таких дітей, у них має бути свій простір;

·         час від часу пропонуйте заняття підвищеної складності для формування адекватної самооцінки;

·         в ігрових матеріалах слід передбачити все - і те, що вимагає посидючості, і те, що потребує рухової активності.

Темперамент - не вигадка, а науково доведений вияв природної основи в кожному з нас. І якщо вас не дивує, що зусиллям волі не змінити кольору волосся, то не має дивувати й те, що ніяке виховання не зробить із холерика флегматика. І дорікати дитині в тому, що вона меланхолік, так само безглуздо, як і в тому, що вона чорнява, а не білява.
Психологи стверджують, що до 6 - 7 років уже чітко виявляється той чи той інший темперамент.
Звичайно, у житті все складніше. Діти з яскраво вираженим типом зустрічаються рідко. Частіше в одній дитині є елементи, наприклад, сангвініка і меланхоліка. Але основні, домінантні властивості темпераменту можуть бути як перевагою, так і вадою. Так, енергія холерика забезпечить успішне навчання в школі, але неврівноваженість поведінки може значно ускладнити стосунки з друзями й учителями. Гнучкість розуму сангвініка - цінна для навчання якість, але відсутність наполегливості часто не дозволяє йому доводити справу до кінця. Повільність флегматика компенсується цілеспрямованістю і й високою працездатністю. Висока чутливість і вразливість меланхоліка стануть перевагою на заняттях із музики й літератури.

Приймайте дитину такою, якою вона є, щоб за будь - яких обставин вона була впевнена в незамінності вашої любові до неї.

Намагайтеся зрозуміти, про що вона думає, чого хоче, чому поводиться так, а не інакше.

Давайте дитині зрозуміти, що в неї все вийде, якщо вона повірить в себе.

Пам`ятайте, що в будь - яких провинах слід звинуватити насамперед себе - батьків.

Не намагайтеся «ліпити» свою дитину під вигаданий ідеал, не «ламайте» її, а живіть із нею спільним життям.

Цінуйте в дитині особистість, а не вбачайте в ній тільки об`єкт виховання.

Пам`ятайте, що виховують не слова, а ваш особистий приклад.