Урок № 4.
Тема. Двокрапка у складному безсполучниковому реченні
Мета: удосконалити в учнів загально пізнавальні вміння правильно інтонувати безсполучникові складні речення зі смисловими відношеннями причини, пояснення, доповнення тощо, пунктуаційні вміння й навички, пов’язані з уживанням двокрапки в безсполучникових складних реченнях; розвивати творчі вміння відновлювати, моделювати й конструювати безсполучникові складні речення зі смисловими відношеннями причини, пояснень й доповнення; на основі мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти осмисленню учнями суті людського життя, його цінності.
Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок
Хід уроку
І. Оргмомент.
ІІ. Ознайомлення учнів з темою, метою й завданнями уроку. Оголошення епіграфа уроку.
Наше життя – це своєрідний храм, цінний не тільки нашою працею, а й мудрістю попередніх поколінь.
Г. Бондаренко
ІІІ. Генералізація опорних знань учнів з теми
Творче спостереження з елементами аналізу
- Прочитати виразно текст. Яку роль у ньому відіграють безсполучникові складні речення? Які смислові відношення вони передають?
Території України впродовж кількох тисячоліть заселяли послідовно одні за одними різні племена: витіснені з обжитих місць під дією різних обставин, племена залишали після себе деякі наслідки своєї діяльності. За пізнаними пам’ятками матеріальної культури, їх сукупністю і характерними рисами визначають археологічну культуру. Племена давніх археологічних культур опосередковано причетні до походження українського народу: вони постійно підтримували життєдіяльність на наших теренах.
Найвідомішою й добре вивченою культурою ІV – ІІІ тис. до н. е. була трипільська культура її створили місцеві племена неолітичної доби та прийшлі з Балканського півострова. Трипільці, розселившись на більшій частині Правобережжя України, були першими й найдавнішими хліборобами на наших землях: вони вирощували практично всі зернові й садово-городні культури.
Найяскравішими культурами ранньозалізного часу були скіфська та сарматська: на теренах між Дністром, Західним Бугом та Дніпром виникають найдавніші племенні союзи та ранні держави. Наймогутніші з них – Скіфія, Кіммерія, античні держави Північного Причорномор’я (З кн. «Українське народознавство»).
Колективне опрацювання теоретичного матеріалу
|
Двокрапка в безсполучниковому складному реченні ставиться тоді, коли друга частина його
|
|
вказує на причину того, про що йдеться в першій частині
|
розкриває, пояснює або доповнює зміст першої частини в цілому чи одного з її членів
|
|
Позбавивши себе лісових блукань з рушницею за плечима, він би, мабуть, не прожив і року: в цих блуканнях був його порятунок (О. Гончар)
|
І з синім небом уже щось діється: воно то зблідне, наче від жаху, то спалахне сяйвом, немов од радощів (М. Коцюбинський)
|
ІV. Виконання системи практичних завдань, спрямованих на формування пунктуаційних умінь і навичок
Колективна робота.
Зробити синтаксичний аналіз тексту, записаного на дошці. Пояснити вживання двокрапки в складних безсполучникових реченнях. Записати останнє речення в зошити, накреслити схему.
На Здвиження (27 вересня) здвигається земля з літа на зиму: осінь уже нагадує про себе першими приморозками. Зі святом Покрови пов’язано чимало спостережень: у цей день сніг не покрив землю – не покриє в листопаді і в грудні.
У день Андрія (13 грудня) стежили за погодою: вода на річці тиха – на рівну зиму.
Святий Ілля (2 серпня) виступає в кількох постатях: відає дощами, опікує копи та збіжжя.
Навколо Купала водили танки, перестрибували через багаття, обливалися водою: негоже на Купала сухим бути (З. В. Скуратівським).
Дослідження-моделювання з елементами класифікації.
Змоделювати речення, дібравши їхнє продовження з другого стовпчика. Визначити, у яких із них вживається кома, а в яких – двокрапка. Робота в парах.
|
1. Моя хата з краю…
|
…не ходи в ліс без дрюка.
|
|
2. Не лякай злодія тюрмою…
|
…степи й озера ожили.
|
|
3. Лягли шляхи нові, широкі й вольні…
|
…і по спині, і по боку.
|
|
4. Всього буває на віку…
|
…не пройдеш, ноги не вколовши.
|
|
5. На віку - як на довгій ниві…
|
…то його хата.
|
|
6. На інший раз наука…
|
… нічого не знаю.
|
Робота з підручником. Творче конструювання. Перебудувати складнопідрядні речення з підрядними з’ясувальними на безсполучникові, записати їх. Робота біля дошки.
V. Виконання самостійної роботи
Пунктуаційний практикум.
Записати речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Виділити граматичні основи в складних безсполучникових реченнях. Накреслити схеми.
1. Сирота Ярема сирота убогий ні сестри ні брата нікого нема! (Т. Шевченко). 2. Ми кажемо після війни нам будуть снитись добрі сни (Л. Первомайський). 3. Не повернуть минулого ніколи воно пройшло і вже здається миттю (М. Рильський). 4. Та знаю мене колисала колиска в краю калиновім тонкими руками (І. Драч). 5. Умовк кобзар сумуючи щось руки не грають (Т. Шевченко)6. Кінець літа і початок осені приносили селянинові особливу радість зібране в стіжках стодолах збіжжя радувало душу звеселяло родину (В. Скуратівський).
Лінгвістична гра «Знайди зайве речення»
Уважно прослухайте речення. Знайдіть серед них «зайві» (не безсполучникові).
1. Прислів’я та приказки – стислі крилаті вислови: в них сконцентровано житейську мудрість і філософію народу. 2. Своїм мовним багатством і змістовним розмаїттям українські прислів’я та приказки охоплюють усі сторони життя людини: погляди на світ, суспільні явища, громадські та родинні взаємини, побут тощо. 3. Люди кажуть: «Посієш вчасно – вродить рясно». 4. І жодного слова звідси не викинеш: тут сконцентровано багатовіковий господарський досвід народу.
Творчий диктант
Доповніть уривки речень так, щоб утворилися безсполучникові складні речення, враховуючи типи смислового зв’язку, поданими у дужках, між частинами,
1. Ми повинні шанувати надбання наших предків… (пояснення).
2. Я пишаюся своїм походженням… (причина).
3. Материнська любов ніколи не вмирає… (доповнення).
VІ. Узагальнення вивченого на уроці.
«Мікрофон»
| 