Урок № 1
Тема. Безсполучникове складне речення: смислові відношення між його частинами
Мета: поглибити знання учнів про безсполучникове складне речення; ознайомити з основними ознаками, смисловими відношеннями між частинами безсполучникових складних речень; розвивати вміння знаходити ці синтаксичні конструкції у висловлюваннях, правильно інтонувати їх, аналізувати будову безсполучникових складних речень; виховувати почуття поваги й любові до рідної землі.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань
Хід уроку
І. Оргмомент.
ІІ. Ознайомлення учні з темою, метою й завданнями уроку
ІІІ. Актуалізація мотиваційних резервів учнів з теми
Дослідження-аналіз. Прочитайте речення. Визначте їх будову, виділіть серед них такі, предикативні частини яких поєднані інтонацією. Які ще засоби смислового зв’язку частин є в цих реченнях?
1. Мріють крилами з туману лебеді рожеві, сиплють ночі у лимани зорі сургучеві (В. Симоненко) 2. Люблять Батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що своя (Сенека). 3. Я не був за дальніми морями, чужих доріг ніколи не топтав – в своїм краю під буйними вітрами щасливим я і вільним виростав (В. Симоненко). 4. Знов розцвіта чербець, пахне в повітрі м’ята; у глибині сердець – роду нашого святість (О. Довгоп’ят). 5. Мені здається, що пейзажі в нас на Україні якоїсь приголомшливої краси й величі (Ю. Яновський).
- За якими ознаками ви відрізнили складені безсполучникові речення від складносурядних і складнопідрядних речень?
- Які засоби зв’язку частин безсполучникового речення ви виявили?
ІV. Усвідомлення теоретичного матеріалу у процесі практичної роботи з теми. Дослідження-аналіз з елементами зіставлення
- Проаналізувати будову безсполучникових складних речень. Зробити висновок щодо їх структури. Свої міркування зіставити з теоретичним матеріалом підручника.
Глибока тиша стояла над горами; нічні сумерки дрімали під темно-зеленими кронами смерек; на густім листі папороті висіли краплі роси(І. Франко).
Вечір спадає над степом, ластівки змигують у передзахіднім сонці (М. Коцюбинський)
Вибіркова робота (робота у парах)
- Виписати спочатку безсполучникові складні речення з двома частинами, потім – безсполучникові речення, що складаються з трьох і більше частин. Накреслити схеми речень.
1. Сонце ще не зійшло, над очеретами й водою стояв попелястий туман (Є. Гуцало). 2. Дивишся в далечінь – побачиш далечінь; дивишся в небо – побачиш небо; подивишся у маленьке дзеркальце – побачиш тільки себе (К. Прутков). 3. Я сміюсь на повні груди, Радію, мов дитя: Перетворюють нас в люди І край свій і життя (Л. Костенко). 4. Хвилюється у долинах пшениця золота, спів заводів у полонину до мене доліта (Нар.твор.). 5. До землі тулилась осінь, далекі вітри віщували негоду, все принишкло, замовкло (О. Лупій). 6. Розвиднялося, сонце зводилося з-за обрію неймовірно велике, розжарене, з мученицькою усмішкою на виду (Є. Гуцало).
Колективне опрацювання опорної схеми
Складається з двох або більше рівноправних між собою частин
|
Між частинами безсполучникового складного речення ставиться кома (крапка з комою), двокрапка чи тире
|
Безсполучникове складне
речення
|
Основний засіб зв’язку – інтонація (переліку, прояснення, зіставлення чи протиставлення)
|
Частини безсполучникового складного речення виражають смислові відношення одночасності чи послідовності, зіставлення чи протиставлення, причини, пояснення, умови, часу, наслідку тощо
|
- Сформулювати повне визначення безсполучникового складного речення.
Творче спостереження з елементами зіставлення.
Прочитати пари речень складних речень. З’ясувати, чи можна вважати їх граматичними синонімами. Визначити смислові відношення між частинами складних сполучникових речень, скориставшись таблицею.
1. Пригріло сонечко, і обсохла земля, і потягло орача в поле (М. Коцюбинський). – Пригріло сонечко, обсохла земля, потягло орача в поле. 2. Сміється сонце, і небо голубіє, і вітер листя кличе танцювати (О. Довгоп’ят). – Сміється сонце, небо голубіє, вітер листя кличе танцювати.. 3. Воно й зрозуміло, що на битій стежці трава не росте (І. Вільде). – Воно й зрозуміло: на битій стежці трава не росте.
- Дослідити, чи однакові смислові відношення властиві синонімічним конструкціям.
- Зробитити висновок: які смислові відношення характерні безсполучниковим складним реченням.
Смислові відношення між частинами безсполучникового складного речення
|
1. Одночасність дій, процесів або станів
|
Світило сонце, парувала земля.
|
, одночасність
|
|
2. Послідовність дій, процесів або станів
|
Лягло сонце за горою зірки засіяли.
|
, послідовність
|
|
3. Причинові відношення
|
Пора до двору: сходять місяць і зоря
|
: причина
|
|
4. Пояснювальні відношення
|
Щастя не кінь: прямої дороги не визнає.
|
: пояснення
|
|
5. Умовні відношення
|
Згаєш хвилину – втратиш годину
|
- умова
|
|
6. Часові відношення
|
Прийшов березень – минули й турботи
|
Час -
|
|
7.Наслідкові відношення
|
Весно сій – восени збереш
|
- наслідок
|
|
8. Відношення зіставлення або протиставлення
|
Усе минеться – одна праця залишається
|
- зіставлення
|
Пояснювальний диктант
- Прочитати речення. Визначити, які смислові відношення виражають частини безсполучникових складних речень. Списати речення, накреслити їхні схеми.
1. У липні день одбуває – спека прибуває. 2. У липні літо маківкою повито; липень не тільки полудень літа, а й року. 3. Побачиш шпака, знай: весна біля порога. 4. Подихав свіжий вітерець; по ставку пливли маленькі хвильки. 5. Бережи час: його за гроші не купиш. 6. Усе минається, одна правда залишається. 7. Кішки гризуться – мишам привілля. 8. Обізвався грибом – лізь у кіш. 8 Учись змолоду: пригодиться на старість.
V. Підсумок уроку
Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку; окреслення перспектив подальшої навчальної діяльності.
VІ. Домашнє завдання. Виписати 5-6 народних висловів у формі безсполучникових складних речень. Визначити смислові відношення, накреслити схеми (гр. «А»); вправа 229 – гр. «Б». Вивчити теоретичний матеріал підручника
| 