11 клас. Тема. Види складних речень. Пунктограми у складному реченні

Мета: повторити види складних речень й основні пунктограми у складному реченні; розвивати вміння правильно й комунікативно доцільно висловлювати власні думки за допомогою різних видів складних речень; виховувати любов до рідного краю,  людей, що прославляють свою землю.

Обладнання: портрет О. Довженка, картки

Тип уроку: формування практичних умінь і навичок

Форми роботи: «вільний мікрофон», мовознавчий практикум, літературознавче дослідження, коментоване письмо, дослідницька робота (метод «Прес»), самостійна робота творчо-пошукового характеру

Епіграф

                                                        Втішає і цілить вода животворна,

                                                        Притишує час шаленіючий біг.

                                                        О рідного краю краса неповторна,

                                                        Яких ще синів колисати тобі!

Хід уроку

Методична довідка

Робота на уроці здійснюється у творчих дослідницьких групах, кожна з яких взаємодоповнює іншу:

- «мовознавці»;

- «літературознавці».

         Перед кожним учнем на парті – тексти уривків творів О. Довженка, опорні схеми.

І. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ВСТУПНА ЧАСТИНА

Вступне слово вчителя

Кожен народ має свою історію, пишається славними патріотами, що примножують його нев’янучу славу. Багата наша Сіверська земля синами й доньками, які возвеличували й возвеличують красу рідного краю, невтомних трударів і мужніх захисників у своїх картинах, піснях, поезіях, прозі. До таких належить наш земляк, співець зачарованої Десни Олександр Петрович Довженко. На сьогоднішньому уроці ми будемо працювати над дослідженням його творчості, що стосується краси придеснянського краю та людей праці.

Робота з епіграфом

Визначити граматичну основу речень та вказати їх тип.

Які засоби виразності наявні у тексті?

ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ВИКОНАВСЬКИХ ЗАВДАНЬ

1. Досліджувати смислові зв’язки між частинами  складних речень на основі творів О. Довженка.

2. Удосконалювати роботу творчо-дослідницького характеру.

3. Поглибити знання про роль стилістичних фігур у структурі твору.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ТА КОРЕКЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Евристична бесіда

• Яке речення називається складним?
• На які дві групи поділяються складні речення за способом зв’язку?
• Чи можна поставити запитання від однієї частини складносурядного речення до іншої?
• Чи рівноправні частини у складнопідрядному реченні? У чому це виражається?
• Назвіть сполучники сурядності й підрядності.

ІV. ФОРМУВАННЯ Й УДОСКОНАЛЕННЯ ПРАКТИЧНИХ УМІНЬ ТА НАВИЧОК

1. Мовознавчий практикум

Мовознавці систематизують та узагальнюють знання про види складних речень та розділові знаки у них на основі опорної схеми, яку має кожен учень (див. опорну схему , додаток № 1).

Лінгвістичне спостереження

• Зіставте речення, поясніть спільні та відмінні їх риси.

1. Пісня і кохання житимуть вічно. 2. Я вірю, що пісня і кохання житимуть вічно. 3. Я знаю: пісня і кохання житимуть вічно. 4. Пісня безсмертна, і кохання житиме вічно.

2. Коментоване письмо

На дошці написані речення різних видів. Учитель оголошує завдання, яке учні виконують у парах.

• Пояснити вживання розділових знаків.
• Зробити синтаксичний розбір, побудувати структурні схеми

1) В нашій сім′ї майже всі були грішні: достатки невеликі, серця гарячі, роботи і всякого неустройства тьма, а тут ще й фамільна приверженість до гострого слова, тому, хоч й думали інколи про рай, все-таки більше сподівалися на пекло внизу картини.2) Коло хати, що стояла в саду, цвіли квіти, а за хатою, проти сінешніх дверей, коло вишень, - поросла полином стара погребня з одкритою лядою, звідки завжди пахло цвіллю. 3)  Коли я молився богу, я завжди бачив на покуті портрет діда в старих срібно фольгових шатах, а сам дід лежав на печі і тихо кашляв, слухаючи своїх молитов. 4) Повечорів мій день, туман поле ясне укриває, і я дивлюсь, хвилюючись, навколо, - треба мені поспішати. 5) На чому б не спинилося моє око, скрізь і завжди я бачу щось подібне до людей, коней, вовків, святих; щось схоже на війну, пожар, бійку чи потоп.

Лінгвістичний аналіз

• Випишіть із поданих речень складні, визначте граматичні основи, кількість частин. Поясніть художньо-виражальні засоби.

Я лежу на возі. Навколо, спинами до мене, дід і батько з косарями. Мене везуть у царство трав, річок і таємничих озер. Віз увесь наш дерев’яний: дід і прадід були чумаками, а чумаки не любили заліза, бо воно, казали, притягає грім. До Десни верстов п’ять дуже складної дороги. Переїхати треба дві великі калюжі з гнилицями, що ніколи не висихали, два мости, потім знову одну гнилицю, потім два хутори з собаками і село Мале Устє по вузеньких кручених вуличках, далі треба їхати вздовж річки крутим берегом і боятись, щоб не перекинутись у воду, потім треба було брати праворуч униз і з розгону – через річечку бродом, далі на гору і з гори, і знов на гору і з гори, а далі праворуч раз і другий, і знов понад річкою між осик і дубів, і вже там, над самою Десною, було моє царство.

По дорозі косарі гомоніли про різне, злазили з воза перед калюжами й на гору, потім сідали, і я знов бачив навколо себе вгорі їх велетенські спини, а над спинами і косами, які вони тримали в руках, як воїни зброю, у високому темному небі світили мені зорі й молодик. (О. Довженко «Зачарована Десна»)

3. Дослідницька робота (метод «Прес»)

Учитель.До якого стилю належить даний уривок? Свою думку обґрунтувати. У чому особливість першого речення?

Після косовиці починаєм гребти сіно гуртом, і ось потроху міняється наш світ чарівний: батько, дід і дядько стають чомусь мовчазними і збентеженими, якась підозра проявляється в очах: вони починають ділити копиці.

Погодою у нас на сінокосі щось, казали, років з півтораста завідувала ворона. Вона возсідала коло нашого куреня на високій сокорині і звідти бачила всіх нас і все, що ми пили, їли, яку рибу ловили, чи де зарізали деркачика косою чи перепілочку, бачила усіх пташок у нашім лісі, все чула і, найголовніше, віщувала погоду. Вона бездоганно вгадувала вгадувала наближення дощу чи грому при безхмарному небі, і тільки вже після того, як раптом вона крякне тричі спеціальним голосом, дід починав ні з того ні з сього кашляти і позіхати, і ми тоді вже незабаром кидали граблі й вила і теж, позіхаючи, падали, як сонні, під копиці.

Часом удвох із своїм батьком, віддавшися високому собачому натхненню, вони догравались до такого, що гра закінчувалась каліцтвом чи смертю партнерів, і тоді обидва артисти або тікали, куди очі дивились, або прудко ховалися в тютюн, щоб пересидіти гострий період свого шельмування, поки люди не позбирають пір’я і не поїдять засмаженої жертви мистецтва. (О. Довженко «Зачарована Десна»)

4 Усне повідомлення учнів з лінгвістичної теми «Види складних речень. Пунктограми у складному реченні»

5. Диктант із творчим завданням

Мурай був уже вельми старий і невеселий. Тягнибіда хоч і молодший зате розумніший і добріший за Мурая проте підірваний на ноги і тому коли він пасся часом у болоті ноги в нього заклякли і він падав між куп’ям у багно і мусив там лежати до ранку бо коні ж не просять допомоги.

Ні. Я не приверженець ні старого села ні старих людей ні старовини в цілому. Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм. Коли ж обертаючись я часом до криниці з якої пив колись воду і до моєї білої привітної хатини і посилаю їм у далеке минуле своє благословення я роблю лише ту «помилку» яку роблять і робитимуть скільки й світ стоятиме душі народні живі всіх епох і народів згадуючи про незабутні чари дитинства  (О. Довженко «Зачарована Десна»).

         Завдання: розставити пропущені розділові знаки, пояснити правильність їх вибору. Визначити види складних речень.

6. Літературознавче дослідження

Коло хати, що стояла в саду, цвіли квіти, а за хатою, проти сінешніх дверей, коло вишень, - поросла полином стара погребня з одкритою лядою, звідки завжди пахло цвіллю. Коли я молився богу, я завжди бачив на покуті портрет діда в старих срібно фольгових шатах, а сам дід лежав на печі і тихо кашляв, слухаючи своїх молитов.

Тут дід заводив нас у такі казкові нетрі старовини, що ми переставали дихати і бити комарів на жижках і на шиї, і тоді вже комарі нас поїдом їли, пили нашу кров, насолоджуючись, і вже давно вечір надходив, і великі соми вже скидались у Десні між зірками, а ми все слухали, розкривши широко очі, поки не повертались в сон у запашному сіні під дубами над зачарованою Десною.

Кашель клекотів у нього в грудях, як лава у вулкані, довго і грізно, і дуже нескоро після найвищих нот, коли дід був уже весь синій, як квітка крученого панича, вулкан починав діяти, і тоді ми тікали хто куди, а вслід нам довго ще неслися дідові громи і блаженне кректання.

В огірках були бджоли. Вони поралися коло цвіту і так прудко літали до соняшника, до маку й додому, і так їм було ніколи, що, скільки я не намагавсь, як не дражнив їх, так ні одна чомусь мене й не вкусила. А бджоляче жало хоч і болить, зате вже коли почнеш плакати, дід уже чи мати дають зразу мідну копійку, яку треба прикладати до болючого місця.

Прабаба була малесенька й така прудка, і очі мала такі видющі й гострі, що сховатись од неї не могло ніщо в світі.

Я боявсь поворухнути пальцем, щоб часом мати божа не побачила з неба, що я тут, у малині.(О. Довженко «Зачарована Десна»)

• Чи наявні елементи художнього стилю в поданому тексті? Якщо так, то визначте, які саме?
• Яка основна думка тексту?
• Які речення переважають у тексті – прості чи складні? Визначте  вид складних речень.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Самостійна робота пошукового характеру

Завдання: виписати з тексту ( роздрукований для кожної групи, додаток № 2) складні речення, визначити вид, зробити синтаксичний розбір, прокоментувати смислові зв’язки між простими реченнями-частинами у складному реченні.

Скласти сенкан Довженко

Підсумковий мовознавчий коментар

Систематизація знань про типи складних речень, смислові відношення між простими реченнями-частинами.

VІ. Оцінювання. Самооцінювання знань учнів.

VІІ. Домашнє завдання

Написати твір-роздум «Чарівний світ Придесення»