З А Г А Д К И

П Р О   Л І К А Р С Ь К І

Р О С Л И Н И

         Рослина я красива, квітки мої червоні.

                   Сестра росте на лузі, а я росту на полі.

                                               (Конюшина)

                   А я дикоростуча, на дотик я пекуча.

                   Корисна я рослина, а звуть мене …

                                               (Кропива)

                   Виростаю скрізь і всюди, можуть їсти мене люди.

                   Як мені кругом не бути, як я маю парашути?

                                               (Кульбаба)

                   Ми злакові рослини, ще більші від людини

                   Їдять нас до весни – стебло, плоди й листки.

                                               (Кукурудза)

                   Взимку голо тут було, навесні вогнем цвіло.

                   Навесні вогнем цвіло, влітку виросло село!

                   Аж сто хат, аж сто хат на кілочках стоять.

                   Хати щастям багаті – по сто діток у хаті.

                   По сто діток скрізь було. Отаке зросло село!

                                               (Мак)

                   Під ярусом-ярусом

                   Висять грона червоним парусом.

                                               (Горобина)

                   Дві сестри весною зелені.

                   А влітку одна – червона, друга чорна.

                                               (Смородина)